Ericsson Nikola Tesla

Ericsson Nikola Tesla
ericsson.com/hr

Тип	бізнес і публічна компанія
Галузь	телекомунікації^[d]
Засновано	1949
Штаб-квартира	Загреб^[1]
Продукція	стільниковий зв'язок
Холдингова компанія	Ericsson
Нагороди	City of Zagreb Award^d (1982) City of Zagreb Award^d (1989)

Ericsson Nikola Tesla d.d. — хорватське акціонерне товариство, філія шведського виробника телекомунікаційного обладнання Ericsson, найбільший спеціалізований постачальник сучасних телекомунікаційних виробів і послуг в операторському сегменті в Центральній та Східній Європі, а також інноваційних інформаційно-комунікаційних рішень, пов'язаних з охороною здоров'я, транспортом, державним управлінням, комунальними послугами і мультимедійною комунікацією. Завдяки діяльності Центру досліджень і розвитку та експертним центрам обслуговування покупців компанія стала провідним експортером знань. Названа на честь винахідника Ніколи Тесли.

Фірма котується на Загребській фондовій біржі незалежно від компанії Ericsson.

Історія

Компанія веде свій початок від заводу телефонних пристроїв «Нікола Тесла», заснованого в Загребі (тодішній столиці СР Хорватія) 31 жовтня 1949 року на базі «сервісного підприємства зі встановлення і техобслуговування телеграфних і телефонних пристроїв», яке здебільшого займалося ремонтом обладнання, а з вищевказаної дати почало працювати як виробниче підприємство. Тоді воно налічувало 113 працівників, а його перше місце розташування було в невеликій майстерні на загребській вулиці Палмотича. Вже на початку 50-х рр. ХХ ст. «Тесла» перебралася на теперішнє місце на вулиці Крапинській, чим було створено передумови для розширення її площі та підприємницької діяльності, а також початку серійного виробництва.

Вирішивши виготовляти автоматичні координатні комутатори, «Tesla» ще 1953 року підписала ліцензійну угоду з «Ericsson» і тим самим стала одним із перших ліцензованих партнерів «Ericsson» у світі. Наприкінці 1950-х почалися і перші експортні операції компанії, при чому у тодішній СРСР, що на той час було винятковим підприємницьким успіхом.

У 1960-70-х роках почалося розширення бізнесу «Тесли», а 40 відсотків її загального виробництва йшло на експорт. Тим часом завод телефонних пристроїв «Нікола Тесла» змінив назву на Завод із виробництва телекомунікаційних пристроїв «Нікола Тесла», і ця назва протрималася до заснування «Ericsson Nikola Tesla».

1977 року підприємство здійснило черговий великий і сміливий технологічний прорив. Було підписано угоду з «Ericsson» про ділове і технічне співробітництво у виробництві цифрових телефонних і телеграфних станцій AXE10, AXB20 і ASB.

Серйозні зміни відбулися у 90-х роках. Це доленосний час утворення незалежної Республіки Хорватія, але й буремний час війни за незалежність у країні. Всі показники ділової активності значно знижуються, зрештою, як і в усій економіці Хорватії. Водночас, осучаснюється та розширюється, як ніколи раніше, національна телекомунікаційна мережа, в якій компанія разом із тодішнім «HPT» (сьогоднішнім «HT») відіграє провідну роль. 1990 року підприємство запустило першу в Хорватії загальнодоступну мобільну телефонну мережу.

На початку 90-х років розпочалася велика трансформаційна і приватизаційна діяльність тодішнього суспільного підприємства «Нікола Тесла». Нарешті, 1995 року «Ericsson» підписав із Хорватським фондом приватизації угоду про купівлю 49,07% акцій «Ніколи Тесли», ставши тим самим найбільшим одноособовим її власником. У той же час, «Ericsson» був одним із перших і найбільших стратегічних інвесторів в економіку Хорватії. Установчі збори акціонерного товариства «Ericsson Nikola Tesla» відбулися 13 травня 1995 року. Крім частки «Еріксона», 49,98 відсотків компанії придбали дрібні акціонери, а 0,95 відсотка залишилося у власності Хорватського фонду приватизації.

«Ericsson Nikola Tesla» прийняла нову філософію бізнесу та узгодила свою організацію і діяльність із корпоративною стратегією та стандартами.

Діяльність

Працюючи в Загребі, компанія здійснює деякі свої науково-дослідні і проєктно-конструкторські роботи у Спліті. Чисельність персоналу перевищує 3200 переважно високоосвічених працівників, з них понад 1500 працюють у найбільшому вітчизняному дослідницько-розробницькому центрі. Посаду президента компанії та керівника її правління обіймає Гордана Ковачевич, а Наглядову раду зазвичай очолює керівник маркетингового відділу «Ericsson», до кола підопічних країн якого входить і Хорватія.

Ринки збуту включають Хорватію, Боснію і Герцеговину, Росію, інші держави як колишнього СРСР, так і Югославії. а також деякі країни Африки та Близького Сходу.