2С17-2 «Нона-СВ»

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нона (значення).

2С17-2 "Нона-СВ"

Тип	Самохідна артилерійська установка Схема: Класична
Історія використання
Оператори	Україна
Війни	Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Характеристики
Довжина ствола	25 калібрів
Обслуга	4 ос.

Калібр	Нарізна 120-мм напівавтоматична гаубиця-міномет калібром 2А51
Підвищення	-4..+80
Траверс	-35..+35
Дальність вогню
Ефективна	12,5 км.
Приціл	1П8

Головне озброєння	боєкомплект: 41 снаряд
Підвіска	Індивідуальна торсіонна з гідравлічними амортизаторами
Дорожній просвіт	400 мм.
Швидкість	шосе: 65 км/год бездоріжжя: 7 км/год на плаву
Прохідність	підйом: 35°

2С17-2 «Нона-СВ» у Вікісховищі

2С17-2 «Нона-СВ» — радянський проєкт самохідної артилерійської установки. Являв собою спробу встановлення башти та гармати 2С9 «Нона-С» на шасі 2С1 або БРМ-1К.

У 2021 році стало відомо про виробництво Шепетівським ремонтним заводом машини з корпусом БРМ-1К^{[уточнити: ком.]} та баштою 2С9, що фактично реалізує проєкт 2С17-2^[1].

Історія створення

Після розробки 120-мм установки 2С9 керівництво Міністерства оборони СРСР ухвалило рішення про необхідність наявності подібної зброї в сухопутних військах ЗС СРСР. Було відкрито ряд робіт на тему встановлення гармати 2А51 на шасі для сухопутних військ: 2С17 «Нона-СВ» на базі 2С1 «Гвоздика» та 2С17-2 «Нона-СВ» на базі БРМ-1К (існувала тільки в стадії технічного проєкту).

Роботи за «Нона-СВ» на гусеничному ході було припинено у 1982 році на користь проєктів «Обжимка» та «Нона-2».

Україна

З березня 2021 року відомо про створення аналогічної машини українським Шепетівським ремонтним заводом, який почав встановлювати башти наявних 2С9 «Нона» на шасі БРМ-1К. Можливо, це було пов'язано з проблемним ремонтом^[2] оригінального шасі БМД-1 та уніфікацією шасі з БМП-2 Січеславської 25 ОПДБр, яка була єдиним оператором 2С9 на той момент^[1].

Опис конструкції

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Основним завданням «Нона-СВ» мало бути підвищення вогневої потужності та ефективності в порівнянні з причіпною артилерією, а також підвищення живучості при діях на заражених територіях

Броньовий корпус та башта

Машина 2С17-2 мала розміщуватися на гусеничному шасі бойової розвідувальної машини «Об'єкт 676». Корпус машини, моторно-трансмісійне відділення, ходова частина та відділення управління мали залишитися без змін.

У середній частині корпусу розміщувалося бойове відділення. У бойовому відділенні розташовувалися два члени екіпажу (зарядник і навідник), озброєння, боєукладка та обладнання. Замість башти та озброєння базової машини повинна була встановлюватися башта з гарматою 2А51 та прицілом 1П8, повністю ідентична башті 2С9 «Нона-С». У правому борту повинен був бути люк для подачі пострілів з ґрунту.

Засоби спостереження та зв'язку

Для стрільби із закритих позицій та прямим наведенням повинен був використовуватися перископічний приціл 1П8, запозичений із САУ 2С9 «Нона-С»

Оператори

Україна: деяка кількість аналогічних машин створена Шепетівським ремонтним заводом. У грудні 2022 року одна така машина була помічена на фронті російсько-української війни^[2].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б У Шепетівці «схрещують» НОНА та БМП - Мілітарний. web.archive.org. 8 червня 2022. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 26 лютого 2023.
↑ ^а ^б На передовій засвітися український гібрид БРМ та "Нони" - Мілітарний. web.archive.org. 26 грудня 2022. Архів оригіналу за 26 грудня 2022. Процитовано 26 лютого 2023.