1865 Цербер
 | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Любош Когоутек |
| Місце відкриття | Гамбурзька обсерваторія |
| Дата відкриття | 26 жовтня 1971 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Цербер |
| Тимчасові позначення | 1971 UA |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики | |
| Епоха 2457000,5 (09/12/2014) TDB | |
| Перигелій | 0,5757 а. о. |
| Афелій | 1,584 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,4669 |
| Орбітальний період | 410 днів |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 1,2 км |
 1865 Цербер у Вікісховищі | |
1865 Цербер — кам'янистий астероїд і навколоземний об'єкт групи Аполлонів діаметром приблизно 1,6 кілометра. Був відкритий 26 жовтня 1971 року чеським астрономом Любошем Когоутеком у Гамбурзькій обсерваторії (у той час приватна обсерваторія Бергедорфа), Німеччина, і отримав тимчасове позначення 1971 UA[1].
Орбіта й класифікація
Цербер обертається навколо Сонця на відстані 0,6—1,6 а. о. Його орбітальний період становить 1 рік і 1 місяць (410 днів). Його орбіта має ексцентриситет 0,47 і нахил відносно екліптики 16°[2].
Цербер має мінімальну відстань перетину орбіти Землі 0,1567 а. о. (23 400 000 км), що відповідає 61 відстаней до Місяця. В інтервалі з 1900 по 2100 рік він 7 разів наближається до Землі на відстань менше 30 млн км — від 24,4 до 25,7 млн км. Крім того, він робить близькі проходи повз Марс і Венеру[2].
Фізичні характеристики
Відповідно до спектральної класифікації астероїдів, Цербер є звичайним кам'янистим астероїдом типу S, який на 65 % складається з плагіоклазу та на 35 % — з піроксену[2]. Його період обертання становить 6,804 години, альбедо 0,220 (геометричне)[2][3]. Максимальний діапазон кривої світла Цербера становить 2,3[4], це є ознакою того, що він може мати форму сигари, як 1I/Оумуамуа.
Назва
Астероїд названий на честь Цербера (Кербера) — персонажа грецької міфології, багатоголового собаки, який охороняє браму Підземної країни тіней[5]. Приборкання Цербера стало останнім і найважчим із 12 подвигів Геракла.
Крім того, Цербером називалося нині не існуюче сузір'я Цербера. Нині ділянка небесної сфери, яку воно займало, розташовано у східній частині Геркулеса.
Астероїд Цербер не слід плутати з Кербером, який є супутником карликової планети Плутон.
Центр малих планет опублікував офіційну заяву про присвоєння імені 20 грудня 1974 року (M.P.C. 3758)[6].
Посилання
- Les NEO (Near-Earth Objects), Michel-Alain Combes, (французькою)
- Astrosurf, names of NEAs Les Noms des NEA — liste alphabétique (аркуш Excel французькою)
- Asteroid Lightcurve Database (LCDB), query form (info Archived 16 December 2017 at the Wayback Machine)
- Dictionary of Minor Planet Names, Google books
Див. також
- Список астероїдів (1801—1900)
Примітки
- ↑ IAU Minor Planet Center. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ а б в г Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ MinorPlanet.info: One Asteroid Info. www.minorplanet.info. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Detail: "Pravec2008web" at LCDB Data for (1865) Cerberus
- ↑ Schmadel, Lutz D., ред. (2007). (1865) Cerberus. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Berlin, Heidelberg: Springer. с. 149—150. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_1866. ISBN 978-3-540-29925-7.
- ↑ Schmadel, Lutz (2009). Dictionary of Minor Planet Names. SpringerLink (англ.). doi:10.1007/978-3-642-01965-4. Процитовано 16 травня 2023.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
