110

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 110 (значення).
Рік:
107 · 108 · 109 — 110 — 111 · 112 · 113
Десятиліття:
90-ті · 100-ті — 110-ті — 120-ті · 130-ті
Століття:
I до н. е. · I —  II — III · IV
Тисячоліття:
110 в інших календарях
Григоріанський 110
CX
Ab urbe condita863
Ассирійський 4860
Бенгальський −483
Берберський 1060
Бірманський −528
Буддистський 654
Візантійський 5618–5619
Голоценовий10110
Ера Селевкідів421/422 AG
Ефіопський 102–103
Єврейський 3870–3871
Індуські календарі
 - Вікрам самват166–167
 - Шака самват31–32
 - Калі Юґа3210–3211
Іранський 512 BP – 511 BP
Ісламський 528 BH – 527 BH
Китайський 己酉年 (земляний півень)
2807 або 2600
    — до —
庚戌年 (металевий собака)
2808 або 2601
Коптський−174 – −173
Корейський 2443
Тайванський 1802 до РК
民前1802年
Тайський сонячний652–653
Юліанський 110
CX
Яванський

110 — невисокосний рік, що почався в середу за григоріанським календарем.

Римська імперія • Парфянське царство • Кушанське царство • Східна Хань • Сармати

Геополітична ситуація

Римську імперію очолює імператор Траян (до 117). Імперія займає Апеннінський, Піренейський та Балканський півострови, Галлію, частину Британії, Близький Схід, Північну Африку включно з Єгиптом.

Наймогутніша держава центральної Азії — Парфянське царство. Наймогутніша держава Індостану — Кушанське царство. Династія Хань править у Китаї.

Триває докласичний період цивілізації мая.

На території майбутньої України, в степах Причорномор'я, мешкають сармати, північніше — племена Черняхівської культури.

Події

  • Консули Риму: Сервій Корнелій Сципіон та Марк Педуцей Присцін[1]
  • Римський письменник Светоній написав збірку біографій De viris illustribus.
  • Римський Пантеон частково вигорів внаслідок удару блискавки.
  • Бань Чжао завершила написання «Ханьшу» — хроніки династії Хань (дата приблизна).

Народились

Дивись також Категорія:Народились 110

Померли

Дивись також Категорія:Померли 110

Примітки

  1. Louis-Sébastien Le Nain de Tillemont Histoire des empereurs et des autres princes qui ont régné durant les six premiers siècles de l’Église, vol. 2, Paris, Charles Robustel,‎ 1691 [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.](фр.)