Лунар орбітер — 3 — космічний корабель, запущений НАСА в 1967 році в рамках програми Lunar Orbiter[2]. Він був розроблений в основному для фотографування ділянок місячної поверхні для підтвердження безпечних місць посадки для місій «Сервеєр» і «Аполлон». Він також був обладнаний для збору селенодетичних даних, даних про інтенсивність радіації та вплив мікрометеороїдів.
Підсумок місії
Космічний корабель був розміщений на цисмісячній траєкторії та виведений на еліптичну навколоекваторіальну орбіту Місяця 8 лютого о 21:54 UT. Орбіта становила 210,2 × 1 801,9 км із нахилом 20,9° й періодом 3 години 25 хвилин. Після чотирьох днів (25 обертів) відстеження орбіта була змінена на 55 × 1847 км. Космічний корабель отримав фотодані з 15 по 23 лютого 1967 року, а зчитування тривало до 2 березня 1967 року. Механізм просування плівки показав нестабільну поведінку протягом цього періоду, що призвело до рішення розпочати зчитування кадрів раніше запланованого. Кадри успішно зчитувалися до 4 березня, коли двигун просування плівки згорів, в результаті чого близько 25 % кадрів на приймальній бобіні не можна було прочитати.
Загалом було повернуто 149 кадрів середньої роздільної здатності та 477 кадрів високої роздільної здатності[3]. Кадри були відмінної якості з роздільністю до 1 м. У комплект входив кадр місця посадки «Сервеєр-1», що давало змогу визначити розташування космічного корабля на поверхні. Орбітальний апарат сфотографував місце майбутньої посадки «Аполлона-14», включаючи кратер Конус[en][4]. Були отримані точні дані з усіх інших експериментів протягом місії[5]. Космічний корабель використовувався для відстеження, поки він не врізався в поверхню Місяця за командою на 14,3° пн. ш., 97,7° зх. д. (селенографічні координати) 9 жовтня 1967 року.
Орбіта космічного корабля та фотозйомка на ближній (ліворуч) і дальній (праворуч) сторонах
